Аналітична записка до Статистики монастирів Львівської Архиєпархії УГКЦ за 2024 рік
- Єрм. Юстин Бойко, студит
- 2 дні тому
- Читати 7 хв
Оновлено: 1 день тому
ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА
Вже кілька років поспіль з благословення Архиєпископа і Митрополита Львівського Ігора (Возьняка) монастирі Львівської Архиєпархії УГКЦ проводять анкетування, яке має на цілі побачити загальний їхній стан. Загальні дані анкетування публікуються офіційно на сайті Львівської Архиєпархії УГКЦ.
Цього року цими даними я поділився з двома дівчатами з однієї церковної парафіяльної спільноти, які є успішними менеджерами у одній із фірм і яким також є близьким монаше життя через те, що вони брали участь у реколекціях для тих, хто роздумує над монашим покликанням. Попросив я їх зробити порівняльний аналіз між статистичними даними за 2023 і 2024 роки, передбачити виклики і перспективи, які можуть з`явитися перед монашеством, як також запропонувати моделі економічно-господарського, духовного-літургійного розвитку монастирів, а також моделі сучасного адміністрування монастирями для успішного звершення їхньої місії.
Сьогодні я отримав результат, який представляю зацікавленій публіці. Я вніс корективи тільки у деяких моментах, а все решта справа тих, які є за біблійною риторикою "новим вином". Коли ці напрацювання стануть комусь корисними, буду тільки радий!
ПОРІВНЯЛЬНИЙ АНАЛІЗ
Загальна порівняльна таблиця
стану монашества Львівської Архиєпархії УГКЦ за 2023 і 2024 роки
Показник | 2023 рік | 2024 рік | Зміна |
Монаші структури | 21 | 21 | – |
Монастирі (включно з домами і парафіями) | 49 | 54 | +5 |
Загальна кількість монашества | 423 | 406 | –17 |
Кількість монахинь | 251 | 236 | –15 |
Кількість монахів | 172 | 170 | –2 |
Загальна тенденція:
Незважаючи на зростання кількості монастирів, монастирських домів, парафій і монастирських місій, загальна чисельність монашества Львівської Архиєпархії УГКЦ зменшилась. Сталося це тому, що в перший і другий рік війни Львів став центром служіння. Натомість минулого і цього року дехто повернувся на своє місце служіння поза Архиєпархією, а дехто переїхав на нові місця служіння.
Чоловічі монаші спільноти
Показник | 2023 | 2024 | Зміна |
Кількість чоловічих монастирів | 17 | 22 | +5 |
Вічні обіти | 132 | 146 | +14 |
Тимчасові обіти | 37 | 22 | –15 |
Середній вік | 34,4 років | 44,7 років | +10,3 |
Осіб, які здобувають освіту | 36 | 32 | –4 |
Осіб, які залишили монастир | 2 | 1 | –1 |
Померли | 4 | 1 | –3 |
Загальна тенденція:
Зросла кількість спільнот і число монахів з вічними обітами.
Зменшилася кількість монашества з тимчасовими обітами та різко зріс середній вік.
Жіночі монаші спільноти
Показник | 2023 | 2024 | Зміна |
Кількість жіночих монастирів | 32 | 32 | – |
Вічні обіти | 216 | 200 | –16 |
Тимчасові обіти | 15 | 20 | +5 |
Кандидатки | 10 | 2 | –8 |
Осіб, які здобувають освіту | 14 | 12 | –2 |
Осіб, які залишили монастир | 1 | 1 | – |
Померли | 3 | 0 | –3 |
Середній вік | 50,2 років | 50,5 років | +0,3 |
|
|
|
|
Загальна тенденція:
Незначне зростання числа монахинь з тимчасовими обітами, але зниження чисельності кандидаток і монахинь з вічними обітами.
Відбувається старіння жіночого монашества, хоча темпи невеликі.
Середній вік усього монашества
Львівської Архиєпархії УГКЦ
Показник | 2023 | 2024 | Зміна |
Середній вік усіх монахів | 42,3 років | 50,5 років | +8,2 |
Загальна тенденція:
Дуже помітне старіння монашества, особливо серед чоловічого.
Особливості статистичних даних за 2024 рік:
У статистику внесена окрема категорія богопосвячених осіб: богопосвячені дівиці – 2 особи.
Монахи і монахині активно допомагають ЗСУ (6 чоловіків і 5 жінок на волонтерських засадах, 1 монах мобілізований).
Зменшення кількості онкохворих серед чоловіків, але зростання серед жінок.
ВИКЛИКИ І ПЕРСПЕКТИВИ МОНАШЕСТВА
Львівської Архиєпархії УГКЦ
Виклики
1. Старіння монаших спільнот
Середній вік монашества виріс до 50,5 років.
Чоловіче монашество постаріло на понад 10 років за один рік, що є тривожним сигналом.
Ризики:
Зменшення фізичної здатності до активного служіння.
Можливе закриття чи скорочення спільнот через природне зменшення числа членів.
Брак природньої наступності поколінь у спільнотах. У майбутньому це може спричинити непорозуміння між старшими та літніми представниками з зовсім молодими, які бажають вступити до монастиря. Зрештою, спільнота, яка старіється має схильність закриватися в собі, в тому числі перед молодими кандидатами, і не бути відкритою на зміни, бо молоді кандидати є завжди сигналом змін.
2. Зменшення кількості кандидатів
Жіночі спільноти втратили 80% кандидаток (з 10 до 2).
У чоловічих – стабільно лише 2 кандидати, незважаючи на 5 нових спільнот.
Ризики:
Відсутність молоді у формації.
Виникає сумнів щодо тривалості існування деяких спільнот у майбутньому.
3. Війна і мобілізація
Хоча є монах, офіційно мобілізований до ЗСУ, і декілька волонтерів, це створює ризики для стабільності спільнот.
Психоемоційне та духовне навантаження на монашество зростає.
5. Брак нових форм свідчення
Сучасна молодь потребує автентичних, близьких до життя моделей чернечого служіння, яких поки не надто видно.
Шанси і перспективи
1. Переосмислення монашого покликання у світлі війни
Війна відкриває нові простори служіння:
душпастирська і психологічна підтримка;
соціальне служіння постраждалим;
свідчення через жертовність і солідарність.
2. Розширення соціального виміру монастирів
Монастирі мають великий потенціал для:
розвитку центрів духовного відновлення для військових і цивільних;
катехитичних і просвітницьких ініціатив;
нових форм співпраці з парафіями і мирянами.
3. Оновлення харизм і місійність
Час для відваги: слід подумати над заснуванням нових форм спільнот, адаптованих до сучасної людини.
З'явився новий знак часу богопосвячені дівиці (Ordo virginum). Таку можливість реалізувати своє життя у богопосвяченому стані надало Партикулярне право УГКЦ (кан. 70), у якому говориться, що «єпархіальний єпископ може благословити посвячене життя дів чи вдів, які прилюдно сповідують у світі обіт чистоти». Однак, форма організації такого роду життя потребує удосконалення.
4. Цільова праця з молоддю
Якщо інвестувати в якісну формацію та промоцію монашого життя через:
соціальні мережі;
особисті зустрічі;
монаші табори;
реколекції;
свідчення життя, – це може пробудити нові покликання.
5. Міжспільнотна співпраця
На даний час така співпраця існує щодо формації. Виглядає, що її слід поширити ще на паліативну опіку старших монахів і монахинь та місійні проекти.
ПРОПОЗИЦІЇ МОДЕЛЕЙ ЕКОНОМІЧНО-ГОСПОДАРСЬКОГО РОЗВИТКУ
монастирів Львівської Архиєпархії УГКЦ
1. Кооперація між монастирями
Чому це важливо ?
У багатьох спільнотах є обмежені людські ресурси (особливо в жіночих, де є 58 осіб старших 60 років).
Не всі монастирі можуть вести самостійне господарство.
Що можна зробити ?
Створити єпархіяльну раду економів монастирів, яка координуватиме спільні закупівлі, ремонти, фінансове планування.
Спільне утримання транспорту, бухгалтерії та надання юридичних послуг.
2. Соціальне підприємництво з монашою ідентичністю
Чому це актуально ?
Деякі монастирі вже мають соціальні центри.
Монастирі мають досвід у праці з дітьми, убогими, літніми людьми, що можна поєднати з підприємництвом.
Приклади можливих проектів ?
Майстерні (іконопис, свічкарство, вишивка).
Центри духовного відновлення (реколекції).
Виробництво екологічної продукції (трави, чаї, мед).
Гостьові будинки (“монастирський туризм”).
3. Спрямованість на “економіку достатку”, а не прибутку
Орієнтири:
Життя згідно з євангельськими радами.
Прозорість у фінансових рішеннях.
Ведення господарства не задля збагачення, а задля:
підтримки служіння спільноти;
допомоги убогим;
підтримки місійності та освіти у монастирях.
4. Фонд солідарності між спільнотами
Що це таке ?
Мова йде про міжспільнотний фінансовий фонд (на рівні архиєпархії), який підтримуватиме:
старші/слабші спільноти;
їхнє медичне забезпечення;
навчання молодших братів/сестер;
підтримку у кризових ситуаціях (наприклад, війна, хвороба, втрата дохідності).
5. Формування економів нового типу
Реальність:
У більшості монастирів відсутні кваліфіковані економи.
Часто господарство ведуть старші сестри, сестри без потрібної кваліфікації або брати без сучасних знань.
Вирішення:
Курси/семінари з християнського соціального вчення + бухгалтерія + проектний менеджмент.
Підготовка молодих економів з харизмою служіння, не бізнесу.
6. Інтеграція з місцевими громадами
Чому це дає користь ?
Деякі монастирі вже мають монастирські парафії.
Спільна праця з парафією, місцевим самоврядуванням, мирянами дозволяє:
зменшити витрати;
розширити мережу підтримки;
свідчити Євангеліє через господарську культуру співпраці.
Приклад реалізації (гіпотетичний)
Чоловічий монастир має пасіку, але не має працівників. Жіночий монастир у сусідньому селі має сестер на пенсії з часом і навичками. Разом з парафіяльною молоддю вони створюють бренд “Монастирський мед”, який продається в єпархіальних центрах або там, де його потребуватимуть. Частина прибутку йде на підтримку формації монахинь чи монахів, частина – на проєкти для ветераній ЗСУ, їхніх родин чи ВПО.
ПРОПОЗИЦІЇ МОДЕЛЕЙ ДУХОВНО-ЛІТУРГІЙНОГО ЖИТТЯ
у монастирях Львівської Архиєпархії УГКЦ
1. Ритмічна модель (Stabilitas liturgica)
Опис:
Структуроване духовне життя з чітким годинним ритмом:
Щоденні години молитви (церковне правило)
Чіткі дні мовчання/відновлення
Щотижнева Lectio Divina
Переваги:
Дисципліна укорінює в Бозі.
Добре пасує до спільнот зі старшими членами.
Дає мирянам чітке свідчення молитовного життя.
Біблійна мотивація:
“У тиші і спокої ваша сила” (Іс. 30, 15)
2. Контемплятивно-місійна модель (Ora et Labora)
Опис:
Поєднання молитовного ритму з дуже активним соціальним служінням, духовною опікою, капеланством.
Формула:
50% часу – молитва,
50% часу – служіння: парафія, біженці, армія, катехизація, психологічна підтримка.
Переваги:
Відповідає реальним потребам війни.
Розширює вплив монастирів.
Притягує покликання через "життя для інших".
Ця модель ідеальна для монахів і монахинь, які хочуть “молитися ногами”, служачи на передовій або серед поранених душ.
3. Відкрита модель – “Монастир як духовний центр для мирян”
Опис:
Монастир відкриває двері для:
щоденної участі мирян у церковному правилі;
регулярних духовних розмов;
реколекцій, катехиз, супроводу.
Формати:
“Суботні вечори молитви”
“Lectio Divina з мирянами”
“Школа молитви”
“Молитва з іконою/Таїною/Тишею”
Переваги:
Формується спільнота довкола монастиря.
Підтримує покликання.
Свідчить світові, що “ми живемо не лише для себе”.
4. Модель міжспільнотного літургійного братства
Опис:
Малі спільноти об’єднуються для:
спільних духовних днів,
молитовних вікендів,
свят (напр. храмовий празник),
інтенсивів літургії (великопісні тижні, передріздвяні тиші тощо).
5. Харизматична глибина – “живе розпізнавання”
Опис:
Відновлення акценту на особистій і спільнотній молитві розпізнавання волі Божої:
Щотижнева молитва на розпізнання (у світлі Ігнатіянської традиції).
Вечірнє “оглядове іспитування дня”.
Регулярне читання Писання з рефлексією: “Що Бог каже нашій спільноті?”
Переваги:
Духовна зрілість зростає.
Укріплюється покликання.
Полегшується прийняття рішень (чи закривати дім, чи розпочати служіння, чи приймати кандидата).
Найкраща модель – це поєднання кількох, відповідно до харизми, чисельності, контексту та покликання конкретної спільноти.
Бажано було б сформувати в кожній монашій спільноті “духовну стратегію” на 3 роки з такими пунктами:
Основний ритм молитви і Літургії.
Способи участі мирян у духовному житті монастиря.
Форми служіння, що випливають з молитви.
Оновлення літургійного співу, текстів, жестів.
Час для мовчання і самотності (анахоретичного елементу).
ПРОПОЗИЦІЇ МОДЕЛЕЙ АДМІНІСТРУВАННЯ
монастирями Львівської Архиєпархії УГКЦ
1. Синодальна модель управління (керівництво через слухання і розпізнавання)
Опис:
Рада спільноти та настоятелька/настоятель приймають рішення через молитву, діалог, розпізнавання і спільну відповідальність, а не лише через наказ згори.
Чому працює ?
Формує зрілість і співвідповідальність.
Виховує довіру між поколіннями (старші не бояться молодих, а молодь відчуває, що її чують).
Гармонізує духовне і практичне керівництво.
Практичні кроки:
Регулярні спільні духовні ради.
Щорічні капітули, які дадуть можливість оновити бачення місії спільноти.
Введення інституту духовного фасилітатора.
2. Модель служіння з багатьма лідерами (shared leadership)
Опис:
Настоятель(-ка) не зосереджує всю владу в собі, а розподіляє завдання за дарами: один відповідає за формацію, інший – за апостолят, ще інший – за служіння убогим тощо.
Залучення молодших членів до відповідальності.
Полегшення навантаження на настоятеля.
Дає змогу бачити спільноту як "тіло з багатьма членами" (1 Кор 12).
3. Модель ротаційного служіння
Опис:
Ключові ролі (настоятель, економ, магістр) мають обмежені терміни повноважень (наприклад, 3–5 років), після чого відбувається їхня заміна.
Чому працює ?
Запобігає "застою" й абсолютизації влади у монастирі.
Сприяє здоровому оновленню проводу монастиря.
Дозволяє новим особам зростати в служінні.
4. Інтерспільнотна співпраця (federative model)
Опис:
Малі чи занепадаючі спільноти об’єднуються у федерації або "мережі" співпраці, ділячись кадрами, формаційними ресурсами, духовними дарами.
Чому працює ?
Дає шанс малим спільнотам вижити.
Сприяє глибшій комунікації та місійності.
Зменшує потребу в дублікації структур.
5. Харизматично-орієнтована модель (життя згідно з харизмою, а не адміністрацією)
Опис:
У центрі управління – вірність харизмі засновника, а не лише ефективність. Усі рішення приймаються з огляду на те, чи служать вони оновленню духу заснування.
Чому працює ?
Повертає фокус на духовне життя і місію.
Допомагає віднаходити автентичність у сучасності.
Притягує покликання, бо люди йдуть на живу харизму, а не на "організацію".