ПРИГАДУЮ, що 4 серпня 2016 року Свято-Іванівська Лавра Студійського Уставу УГКЦ офіційно озвучила свою позицію щодо сучасного стану та розвитку Музею, яка полягає у наступному:
1) Свято-Іванівська Лавра вважає особливим Божим благословенням, що на колишніх її землях утворився і діє Музей народної архітектури та побуту у Львові. Саме тому свою стратегію розвитку вона бачить тільки у тісній духовній, науковій, культурній, соціальній, мистецькій співпраці з Музеєм! Іншими словами, Лавра і Музей є приреченими на взаємну співпрацю!
2) Свято-Іванівській Лаврі дуже залежить на тому, щоб Музей народної архітектури та побуту повноцінно розвивався як місце, у якому гармонійно поєднується сакрум і культура. У цьому одна з особливостей Музею, що формувалася таким чином історично. Зрештою, Музей і Лавра можуть стати для львів’ян і туристів місцем альтернативного духовного-культурного відпочинку.
3) Є фактом історичним, документально аргументованим, що місце, на якому розташований Музей народної архітектури та побуту у Львові, є тісно пов'язаний з братами Андреєм і Климентієм Шептицькими, а ідея Музею бере свої початки ще задовго до того, як він був офіційно створений. Для того, щоб це науково обґрунтувати, Свято-Іванівська Лавра 30-31 жовтня 2015 року провела наукову конференцію, після якої звернулася до Львівського міського голови з проханням присвоїти Музею народної архітектури та побуту у Львові ім`я архимадрита Климентія Шептицького, а також проголосити 7 липня 1931 року (дату освячення на новому місці церкви Премудрості Божої) датою заснування Музею просто неба.
4) Окрім цього Свято-Іванівська Лавра просить внести поправки у офіційну історію Музею, путівники і вказівники інформацію, яка б історично справедливо показувала зв'язок цього унікального місця для львів’ян і туристів зі спадщиною братів Шептицьких.
5) З огляду на те, що Музей народної архітектури та побуту у Львові розробив стратегічний план свого розвитку, який не містить навіть факту самого існування Свято-Іванівської Лаври на його території, Лавра просить виправити згадану помилку, внісши відповідні уточнення, у тому числі і до генплану Музею.
6) Для провадження своєї статутної діяльності і реалізації місії, яку поставив перед нею митрополит Андрей Шептицький, Свято-Іванівська Лавра просить надати їй у користування відповідну територію (умовно близько 3 га), яка є у сотні разів меншою від того, що вона мала у своїй власності перед війною!
7) На це Лавра має законне право, яке було порушене у той час, коли Музею народної архітектури та побуту у Львові було видано Акт на постійне користування землею, який не взяв до уваги права та інтереси Свято-Іванівської Лаври як релігійної організації, яка здійснює свою діяльність на його території і має рівні права на отримання у постійне користування земельної ділянки. Вказане є грубим порушенням встановлених законом прав Лаври! На сьогодні Лавра скерувала відповідне прохання до Львівської міської ради з проханням виправити ситуацію, яка склалася.
8) Свято-Іванівська Лавра ніколи не претендувала і не претендує на землі, які належали їй до моменту закриття радянським режимом у 1946 році. Монахи Студити добре свідомі того, що післявоєнний час надав особливого розвитку цьому місцю, завдяки чому воно збереглося. Лаврі дуже залежить на тому, щоб всі ці землі були і залишалися народним надбанням і ніколи не ставали предметом чиїхось власних бізнес інтересів. Потрібно пам’ятати, що це є земля, яка була придбана для провадження церковних і народних справ на людські пожертви!
9) Свято-Іванівська Лавра висловлює вдячність теперішньому керівництву та працівникам Музею народної архітектури та побуту у Львові за плідну співпрацю і сподівається на її продовження у майбутньому.
10) Зважаючи на досвід співпраці між Музеєм і Лаврою протягом 25 років незалежності, Свято-Іванівська Лавра виступає з ініціативою юридично оформити Договір про взаємну співпрацю на офіційному рівні, щоб незважаючи на людський фактор, обидві інституції могли впевнено діяти і співпрацювати.
11) Відносно питання про будівництво візит-центру на території Музею і відношення до цього Лаври, яке порушувалося у часі прес-конференції, хочемо висловити тільки свою думку, яка полягає у тому, що Свято-Іванівська Лавра радо вітає комплексний підхід до питання розвитку Музею, а саме: спорудження разом із візит-центром адміністративного корпусу (так, як це передбачається чинним генпланом), у якому б могли розміститися фондові приміщення сучасного типу, виставкові і конференційні зали тощо.
12) Оцінюючи величезний внесок теперішньої адміністрації та працівників Музею – справжніх ентузіастів музейної справи – у його розвиток, Свято-Іванівська Лавра водночас звертає увагу компетентних органів влади на те, що музейні об’єкти на сьогодні потребують негайної реставрації! У разі затягування процесу існує великий ризик втратити назавжди надзвичайно цінні об’єкти сакральної і культурної спадщини нашого Народу, на яких можна виховувати цілі покоління!
13) Свято-Іванівська Лавра, зі свого боку, вже на теперішньому етапі у міру своїх можливостей також спричиняється до відновлення та збереження пам`яток архітектури на території Музею. Тільки протягом одного року зусиллями Лаври було відновлено монастирську криницю (кират) та каплицю над нею, реставруються фрески монастирської каплиці у приміщенні теперішнього адміністративного будинку Музею, розпочато відновлення старого монашого цвинтаря як меморіального комплексу, облагороджено частину території монастирської алеї, підтримується і оновлюється церква Премудрості Божої тощо. Рівно ж і на майбутнє Свято-Іванівська Лавра готова мірою своїх можливостей брати участь у реставрації та відновленні сакральних і культурних об’єктів Музею.
14) Свято-Іванівська Лавра має велику надію на те, що спільна робоча група, про яку була мова на початку, разом з Львівською міською радою зроблять усі можливі кроки для того, щоб належним чином оцінити спадщину митрополита Андрея Шептицького, якою є заснована ним Лавра, надати їй перспективи розвитку та закласти довготривалі основи її співпраці з Музеєм народної архітектури та побуту у Львові.
15) Свято-Іванівська Лавра радо вітає залучення фахівців музейної справи, представників громадянського суспільства, а також депутатів різних рівнів до пошуку спільного і прозорого рішення цього питання, щоб розвиток і Музею, і Лаври та їхня взаємна співпраця приносили добрі плоди для нашого міста і Народу!
Львів, 26 квітня 2017 року Божого
Comments