Часи випробувань, що їх тепер проходить України, є унікальним моментом для змін, від яких залежить майбутнє нашого Народу. Безумовно, змін потребують багато сфер суспільно-політичного, господарського, економічного, а також церковного життя. Зміни – це вимога часу, але також ознака росту. Проте, жодні зміни не здійсняться без усвідомлення того, що для великих звершень потрібно, щоби кожний Українець переосмислив власне життя, цінності, якими живе, а також ціль життя, до якої стремить і для якої живе.
Для того, щоби полегшити ось цю так нелегку працю над собою, потрібні орієнтири. Під орієнтирами маю на увазі не програми і стратегії змін, інвестиції, закордонні гранти, але мужніх і героїчних людей: Героїв віри і Героїв чину, які у часи перемін спроможуться не тільки змінити себе, але надихнути на зміни ціле суспільство, а також майбутні покоління.
Митрополит Андрей Шептицький поза всякими сумнівами є якраз таким орієнтиром, роль якого в історії України і Церкви до сих пір не є належно осмисленою та оціненою. Протягом останніх років дослідження його спадщини пішли далеко вперед. Починаючи з 2015 року, коли УГКЦ відзначала 150-ліття від дня його народження, було зроблено чимало, причому як в Україні, так поза її межами: багато наукових конференцій, громадсько-просвітницьких заходів, тощо.
Недавно у видавництві «Свічадо» вийшов український переклад монографії польської дослідниці, професорки історичного факультету Ґданського університету Маґдалени Новак про митрополита Андрея Шептицького під назвою «Два світи». Вона повністю претендує на першу повноцінну наукову біографію Митрополита. У ній авторка намагається передовсім зрозуміти середовище, у якому жив і ріс Андрей Шептицький та його духовно-національну ідентичність. І це самозрозуміло, оскільки до сих пір не вщухають дискусії на тему його національної приналежності.
А зовсім недавно у італійському видавництві «Криниця Якова» (Pozzo di Giacobbe) вийшла чергова монографія про митрополита Андрея під назвою «Задля любові до свого народу. Героїчне життя митрополита Андрея Шептицького (1865-1944)» (Per amore del suo popolo. La vita eroica del metropolita Andrea Szeptyckyj (1865-1944). Її автором є багатолітній дослідник спадщини Андрея Шептицького, доктор богословських наук, священник УГКЦ Августин Баб`як.
У науковому середовищі, особливо дослідників історії Церкви і митрополита Андрея Шептицького отець Августин є дуже добре знаним. Однак, для тих, які про нього не чули, вартує навести короткі біографічні дані про нього.
Отець Августин Баб`як
народився 17 жовтня 1959 року в Польщі.
У 1986 році закінчив Перемиську духовну Семінарію, а опісля отримав священничі свячення.
Протягом 1986-1992 років душпастирював на різних парафіях у Польщі.
У 1992 році розпочав служіння в Єпархії св. Володимира у Франції, де був інкардинований до місцевого клиру та призначений на душпастирську працю в м. Ліон.
Упродовж 1994-1998 років навчався в Католицькому Університеті в Ліоні, який закінчив захистом докторської дисертації на тему: «Пасторальна діяльність митрополита Андрея Шептицького у Львівських синодах 1940-1944 рр».
З 2000 року отець Августин є дійсним членом НТШ у Парижі.
У 2002 році отець Августин Баб`як переїжджає на душпастирське служіння до Італії. На даний час він душпастирює для Українців в Італії, займається науковою діяльністю.
Отець Августин відомий також як постулятор кількох успішних беатифікаційних процесів в Архиєпархії Тренто.
Цей короткий біографічний нарис отця доктора Августина Баб`яка подаю достойному читачеві не тільки для ознайомлення з його особою, але для того, щоби зрозуміти ключ, в якому написана його нова монографія про митрополита Андрея Шептицького. Очевидно, що це ключ історично-богословський. Автор у світлі архівних документів та публікацій намагається показати читачеві з однієї сторони дуже непрості історичні часи, у яких довелося жити і діяти Мойсеєві Українського Народу. А з іншої сторони він намагається продемонструвати, як він, попри усі труднощі і перешкоди, намагався жити та укладати своє життя згідно богословських та моральних чеснот.
На даний час цей момент у наукових дослідженнях про митрополита Андрея такого роду публікацій дуже бракує. Адже у той час, коли про митрополита Андрея говориться як про успішного економіста, політика, громадсько-культурного діяча, отець доктор Августин Баб`як звертає увагу читача на головну його сутність особи Митрополита, яка полягає в тому, що був він передовсім мужем Христової Церкви, ревним пастирем, провідником свого народу у часи перемін, людиною великої віри, яка стреміла до святості і тієї святості бажала іншим. Одним словом, монографія отця доктора Августина Баб`яка «Задля любові до свого народу» показує нам Митрополита як гідного кандидата до проголошення святим Католицької Церкви.
Пригляньмося ближче структурі та змісту цієї, справді унікальної, монографії. Вона нараховує 380 сторінок, включаючи бібліографію. Вступ до книги написав відомий професор цивільного та канонічного права в Університеті Трієсте Джованні Кодевілла. Йому також належить останній розділ згаданої монографії, у якому описується історія греко-католиків у московському князівстві, починаючи від князя Василія ІІ Темного (1415-1462) і закінчуючи російськими тиранами XX століття. Таким чином образ митрополита Андрея добре вимальовується не тільки на фоні його епохи, але на фоні історичного розвитку України та Христової Церкви в Україні.
Сама ж монографія складається з 11 розділів. Поглянувши на їх зміст можна вже зрозуміти, про що йде мова у книзі. Оскільки на даний час вона опублікована тільки італійською мовою, перекладаю для українського читача весь зміст.
Вступ
1. Біографічні нариси про Андрея (Романа Марію) Шептицького
1. Дитинство, юність і навчання
2. Військова служба і студії в Університеті
3. Перший візит до Риму – зустріч з Папою Леоном XIII
4. Другий візит до Риму і зустріч з Папою (1888)
5. Вступ Романа Шептицького до Чину Отців Василіян
6. Номінація на єпископа і митрополита
7. Діяльність митрополита в роках 1901-1914
8. Арешт митрополита (1914-1917)
9. Повернення до Львова
10. Вибух Другої світової війни
2. Беатифікаційний процес Андрея Шептицького
3. Діяльність митрополита Андрея Шептицького у оцінці Поляків
1. Тяжкі відносини між Україною і Польщею
2. Польсько-український конфлікт (1918-1919)
3. Після 1919 і невиконані обіцянки
4. Втручання у справі пацифікації у 1930
4. Нездійснена номінація митрополита Шептицького на кардинала
5. Андрей Шептицький: сила ідей
6. Андрей Шептицький: ісповідник віри
7. Андрей Шептицький: зачинатель єдності Церкви
1. Роль монашества у справі єдності Церков
2. Досвід спілкування з арабськими Церквами і християнським Сходом
3. Екуменічний діалог зі Східними словянськими Церквами
4. Унійна місія в Росії
5. Пасторальна діяльність митрополита на користь релігійної і національної єдності в Україні
6. Зауваження Апостольського візитатора монсіньора Джованні Дженоккі в Галичині
8. Докази і свідчення
1. Слава святості життя
2. Заперечення
3. Свідчення прихильників
4. Контрасти у свідченнях про славу святості життя
5. Відносини митрополита з цивільними та церковними властями
6. Митрополит в часі війни в роках 1941-1944
7. Митрополит як прихильник Дивізії СС «Галичина»
9. Чеснотливе життя митрополита Андрея Шептицького
1. Віра
2. Надія
3. Любов
10. Героїчність кардинальних чеснот
1. Розсудливість
2. Справедливість
3. Поміркованість
4. Стійкість
11. Євангельські ради в житті митрополита Шептицького
1. Убогість
2. Послух
3. Чистота. Вірним євангельській убогості і послушний служитель Церкви
4. Покора. Покірний слуга Бога і Церкви.
5. Інші свідчення.
Бібліографія
Експерт богослов, коли уважно приглянеться вищенаведеному змісту монографії отця Августина Баб`яка, без жодних вагань побачить в ній структуру так званої Positio super virtutibus vel super martyrio (Позиція відносно чеснот або мучеництва). Хто проходив курси беатифіційного і канонізаційного права, які не входять до загального курсу канонічного права і які щороку організовує при Патристичному Інституті «Августиніянум» в Римі Конгрегація у справах святих, прекрасно знає, що саме Positio є головною збіркою документів та свідчень, на підставі яких спочатку експерти, а опісля сам Папа проголошує декрет про чесноти, а опісля про беатифікацію того чи іншого кандидата на престоли Церкви. Positio зберігається на постійній основі у Архіві Конгрегації у справах святих, не публікується для широкого загалу, а залишається виключно предметом дослідження для науковців і то тільки уповноважених.
Коли мова про архівні джерела, на яких базується монографія «Задля любові до свого народу» отця доктора Августина Баб`яка, то вони є надзвичайно солідними і вартують окремої згадки.
Отож, в часі дослідження автор працював у наступних Архівах:
1. Архів нових Актів у Варшаві в Польщі
2. Секретний Ватиканський Архів
3. Архів Секретаріату у справах зовнішніх церковних відносин Ватикану
4. Архів Конгрегації Східних Церков
5. Архів Генеральної Курії Отців Василіян в Римі
6. Архів монастиря Святого Хрестя у Шевтоні (Бельгія)
7. Центральний Державний Історичний Архів у Львові
8. Державний Архів Львівської області.
Кілька слів мушу сказати від себе особисто. Я був свідком того, як у 2002 році отець доктор Августин Баб`як приїхав до Риму на розмову з владикою Іваном Хомою та отцем доктором Іваном Музичкою. Саме тоді я вперше почув від нього, що він має намір опрацювати біографію митрополита Андрея Шептицького у світлі святості його життя та героїчності його чеснот.
Пам’ятаю, як обоє тогочасних «Патріархів Свято-Софіївських» (маю на увазі владику Івана Хому і отця Івана Музичку) підтримували його та допомагали усіма документами, які були в їхньому розпорядженні. Пригадую, як обоє згаданих мужів дуже бажали, щоби справа беатифікації митрополита Андрея Шептицького відбулася чимшвидше, тобто за їхнього життя. Але, життя не можна спрогнозувати, оскільки воно знаходиться в руках Божих. Тепер владика Іван Хома і отець Іван Музичка вже разом з митрополитом Андреєм оглядають Боже обличчя, але у монографії отця Августина Баб’яка є і їхня заслуга.
Слід зауважити, що книга написана легкою і доступною для читача мовою. Очевидно, що у монографії не бракує багатьох дискусійних моментів, які завжди є присутніми у такого роду дослідженнях. Добре було б, коли б вона спонукала науковців до поважної дискусії та власних досліджень. Однак, найважливішим є сам факт, що в науковому фонді з`явилося дослідження нашого священника, яке звертає увагу на святість життя і чесноти митрополита Андрея Шептицького. За це велика вдячність автору та побажання подальших успіхів у наукових дослідженнях спадщини митрополита Андрея Шептицького та історії нашої рідної Української Греко-Католицької Церкви.
І насамкінець.
Отця Августина Баб’яка я зустрів вперше десь напочатку 90-х років у Львові. Тоді ми ще не були з ним добре знайомі. У 2002 році ми перетнулися в Римі, оскільки тоді він приїхав на душпастирське служіння для Українців в Італії, яке на той час надзвичайно потребувало священиків. Його досконале знання французької мови на той час допомогло нашій Церкві відрити церковні громади у тих місцях, де м’яко кажучи, присутність греко-католиків з України з їхньою східно-християнською ідентичністю була не дуже бажаною.
Пригадую, тодішній пасторальний координатор отець Василь Поточняк розповідав нам усім, як на одному Конгресі душпастирів мігрантів в Італії отець Августин Баб’як на його прохання мужньо виступив і домігся вибачення від одного з поважних церковних ієрархів за те, що чинив перешкоди для літургійних зібрань Українців греко-католиків в одному з італійських міст на півночі.
Здається мені, що отець Августин Баб`як, зрештою як і багато науковців, богословів УГКЦ, які здобули поважну освіту та досвід у поважних Католицьких Університетах Європи, не є належно доціненим. Зрештою, що таїти. Така доля, на превеликий жаль, спіткала десятки богословів нашої Церкви в Україні і на поселеннях. Але це вже інше питання. Вважаю, що науковий досвід і таланти отця доктора Августина Баб`яка приносять велику користь нашій рідній Церкві, але могли б ще більше плодоносити, якби добра воля і неупередженість тих, кому поручено за словами Папи Франциска «пахнути своїми вівцями» чи радше «пахнути пастирями своїх овець».
А й справді, творчі наукові люди є завжди птахами високого вільного лету, якими надзвичайно важко керувати. Але, все ж таки вони є крилатими, яким, за словами нашої славної Ліни Костенко ґрунту не треба,
Землі немає, то буде небо. Немає поля, то буде воля. Немає пари, то будуть хмари.
В цьому, напевно, правда пташина... А як же людина? А що ж людина? Живе на землі. Сама не літає. А крила має. А крила має! Вони, ті крила, не з пуху-пір"я, А з правди, чесноти і довір"я. У кого - з вірності у коханні. У кого - з вічного поривання. У кого - з щирості до роботи. У кого - з щедрості на турботи. У кого - з пісні, або з надії, Або з поезії, або з мрії. Людина нібито не літає... А крила має. А крила має!
Для того, щоби зрозуміти працьовитість і наукову діяльність отця Августина Баб`яка, я попросив його надіслати мені список усіх його публікацій, а також наукових конференцій, у яких він брав участь або був організатором. Публікую надіслане з його дозволу. Нехай плоди праці отця Августина Баб`яка говорять самі за нього.
НАУКОВА ДІЯЛЬНІСТЬ
отця доктора Августина Баб`яка
Наукові конференції
Організатор наукових конференцій в Католицькому Університеті у Ліоні і головний редактор наукового збірника:
– перша:
в січні 1995 р. на тему:
André Cheptytskyi, Métropolite ukrainien novateur en œcuménisme (1865-1944),
з нагоди 50-ї річниці від дня смерті митрополита Андрея Шептицького;
– друга:
в січні 1996 р. на тему:
Quatrième centenaire du synode d’union de Brest-Litovsk, 1596-1996,
з нагоди 400-ліття Берестейської Унії;
– третя:
в березні 2001 р. на тему:
Entre espoirs et incertitudes. Le voyage de Jean-Paul II en Ukraine,
з нагоди Апостольського візиту в Україну Івана Павла ІІ.
Монографії
- Le Métropolite André Cheptytskyi et les synodes de Lviv de 1940 à 1944, couronnement d’une œuvre pastorale au service de Dieu et du peuple ukrainien, Видавництво Отців Василіян «Місіонер», Ліон-Львів, 1999.
- Les synodes de l’archiéparchie de Lviv 1940-1944, protocoles des sessions préparatoires et solennelles, українською мовою видано у 2000 р.
- Les nouveaux martyrs ukrainiens du XXe siècle, tome 81, éd. Université Catholique Saint-Clément Pape à Rome, Видавництво Отців Василіян «Місіонер», Львів, 2001, опубліковано французькою мовою, а в 2002 р. українською мовою.
- De la légitimité d’un Patriarcat ukrainien, Видавництво Отців Василіян «Місіонер», Ліон-Львів, опублікована французькою мовою у 2004 р., в у 2005 р. французькою та англійською мовами.
- Des Ukrainiens aux Congrès de Velehrad (1907-1936), Société Scientifique Ševčenko, Paris, 2007.
- Il Metropolita Andrea Szeptyckyj, nel suo incarico di Visitatore Apostolico (1920-1923). E nei suoi rapporti con il governo polacco. Видавництво «Артос», Львів, Тренто-Больцано, 2012, оригінал опубліковано італійською мовою, а у 2014 р. українською мовою.
Монографії, що готуються до друку
J. V. Rutskyj, métropolite ukrainien (1574-1637) son œuvre et sa vie à partir de ses lettres. Roma 2022
Наукові виступи на конференціях у таких країнах:
Париж і Ліон (Франція), Мюнхен (Німеччина), Вільнюс (Литва), Львів і Луцьк (Україна), Коттаям (Індія), Рим, Тренто і Брессаноне (Італія)
Наукові статті опубліковані
Автор статей, опублікований у різних наукових журналах і збірниках українською, французькою, польською, італійською і німецькою мовами.
Choisir, «André Cheptytskyj, artisan de l’unité», juin 2001, pp. 22-26.
Choisir, «Un patriarcat interconfessionnel? La vision prophétique d’André Cheptytskyj», octobre 2001, pp. 14-18.
Chrétiens en marche, «Œcuménisme en Ukraine?», avril-juin 2001, pp. 6-7.
Chrétiens en marche, «André Szeptyckyj Métropolite ukrainien, et ses relations avec les Églises d’Orient.», janvier-mars 2015, pp. 7-8.
Chrétiens en marche, « Joseph Veliamin Rutskyj Métropolite (1574-1637), artisan de l’Unité. », octobre-décembre 2017, p. 6.
Cristianità, Il metropolita Andrea Szeptyckyj e il «pogrom» degli ebrei in Ucraina (1941-1944). Anno XLVIII, n. 403, maggio-giugno 2020, pp. 39-54.
Lecture et Tradition, «Vatican – Moscou: l’impossible dialogue?», 2002, pp. 45-57.
Il Regno, «Ucraina: holodomor», 22 (2008), p. 796.
Il Regno, «Ucraina: parole ingiuste da Mosca», 20 (2009), p. 725.
Il Regno, «Holodomor, la Grande fame», Anno LXIII - N 1277 (2018), pp. 259-264.
Istina, «André Cheptytskyj, Métropolite ukrainien (1900-1944)», LI (2006), pp. 125-145.
Istina, «Le métropolite André Szeptyckyj et les pogromes des Juifs d’Ukraine (1941-1944)», LXV (2020), pp. 153-166.
Bulletin Connaître l’Ukraine, «Conférence internationale à l’occasion du XVe anniversaire du retour des basiliens à Vilnius», vol. XII, Institut de la recherche scientifique du Sud-Est à Przemysl, 2006, pp. 343-349.
Forum teologico Bressanone, «Il synodo de Lviv/Leopoli (8-10- Marzo 1946)», 3 (2007), pp. 294-314.
Blahovist’, «Slidamy mijnarodnoï naoukovoïconferentsï na Litovskij zemli» (=Conférence international en terre lituanienne), 1 année XVII (2007), pp. 1 et 4.
Vita Trentina, «Quello sterminio per fame», 47 (2008), p. 10.
O’odigos, «Centenaire des Congrès de Velehrad (1907-2007). André Cheptytskyj instigateur et promoteur d’une action unioniste», XXVII 1-3 (2008), pp. 21-31.
Rivista di Teologia ecumenico-patristica Nicolaus, «Monachesimo ed ecumenismo secondo Andrea Szeptyckyj», Anno XXXVI Fasc. 1/2 (2009), pp. 153-162.
Forum teologico Bressanone, «Holodomor. Fare memoria del genocidio per fame in Ucraina nel 1932-1933», 1 (2008), pp. 81-83.
Forum teologico Bressanone, «Monachesimo ed ecumenismo secondo Andrea Szeptyckyj», 3 (2009), pp. 39-48.
La Voce, «Holodomor: fare memoria del genocidio per fame in Ucraina 1932-1933», LIII 1 (2009), pp. 18-20.
Missioni, «Holodomor, il "genocidio per fame"», 3 (2009), pp. 35-37.
Missioni, «La spiritualità di Mario Borzaga, missionario OMI (1932-1960)», 5 (2009), pp. 31-33.
Місіонер, «Ключові моменти життя духовного подвижника українського народу митрополита Андрея Шептицького (1865-1944 рр.)», n. 11(261) листопад, с. 13-16.
Mikhtav, «Monachesimo ed ecumenismo secondo Andrea Szeptyckyj»,55 (2009), pp. 6-21.
Studi cattolici, «Holodomor : fu genocidio», aprile (2009), pp. 276-277.
Studi cattolici, «Il monachesimo secondo Szeptyckyj», dicembre (2009), pp. 837-841.
Studi cattolici, «Le comuni persecuzioni & l’avvicinamento ecumenico», luglio/agosto (2010), pp. 510-515.
Studi cattolici, «Martiri. Padre Mario Borzaga, missionario», novembre (2011), pp. 796-798.
Studia teologiczno-historyczne Sląska Opolskiego. «Udział i rola Cerkwi Greckokatolickiej w Kongresach Welehradzkich (1907-1936)», nr 34 (2014), s. 153-178.
Studia teologiczno-historyczne Sląska Opolskiego. «Mönchstum und Ökumene nach Andreas Szeptyckyj», nr. 35 (2015), s. 357-370.
The Harp, «Centenaire des Congrès de Velehrad (1907-2007). vol. XX (Part II)», pp. 235-260.
The Harp, «Holodomor: fare memoria del genocidio per fame in Ucraina 1932-1933». vol. XXIV, publié par St Ephrem Ecumenical Research Institute (SEERI), Kottayam, Kerala, India 2009, pp. 149-152.
The Harp, «André Szeptyckyj Métropolite ukrainien, et ses relations avec les Églises d'Orient». vol. XXXI, édité par Jacob Thekeparampil, Thomas Koonammakkal, Baby Varghese, publié par St Ephrem Ecumenical Research Institute (SEERI), Kottayam, Kerala, India, 2016, pp. 145-160.
The Ethnology Notebooks, «On Part and Role of Catholic Church in Velehrad Congresses (1907-1936)», bimensal n°5-6 (89-90), 2009, pp. 729-742.
Господь і я, «Metropolita Joseph Veliamin Rutskyj e sua opera spirituale ed educativa in favore della Chiesa e il populo ucraino» trimestriel n°2 (10) 2010, pp. 46-50.
Господь і я, «The Rules of St. Basil the Greek Catholic in the Reform of the Basilian Order by Metropolitan Joseph Veliamin Rutskyj» trimestriel n°3 (11) 2010, pp. 48-50.
Господь і я, «The Rules of St. Basil the Greek Catholic in the Reform of the Basilian Order by Metropolitan Joseph Veliamin Rutskyj» trimestriel n°1 (12) 2011, pp. 48-50.
Господь і я, «Звіт із V сесіі Патріаршого Собору Української Греко-Католицькоі Церкви м.Прудентопліс, Бразилія, 31 серпня – 5 вересня 2011р.Б.» trimestriel n°1 (13) 2012, pp. 49-50.
Vita Trentina, «La strage nascosta», 49 (2010), p. 18.
Науковий вісник, ISSN 1729-360X, 23 (220) 2011, Волинського національного університету імені Лесі Украінки. «Йосиф Велямин Рутський – апостол єдності (1574.1637 рр.)», стор. 4-13.
Atti del Convegno. Genocidi dimenticati: la Grande Fame in Ucraina (Holodomor 1932-33), storia e memoria di un massacro. «La carità del Servo di Dio Metropolita Andrea Szeptyckyj, conforto del popolo ucraino nella tragedia della Grande Fame degli annni 1932-1933», Padova, 2012, pp. 51-61.
Християнський голос (=La voix chrétienne), «Світла смерть Андрея Шептицького 1865-1944», juillet 2014, nr. 13 (2897), p. 5.
Християнський голос (=La voix chrétienne), «Про далекоглядність Митрополита Шептицького», octobre 2014, nr. 19 (2903), pp. 6-7.
Християнський голос (=La voix chrétienne), «Про далекоглядність Митрополита Шептицького», octobre 2014, nr. 19 (2903), pp. 6-7.
Християнський голос (=La voix chrétienne), «Андрей Шептицький та сучасні виклики України», jun 2015, nr. 12 (2920), p. 4.
Християнський голос (=La voix chrétienne), «Два владики – пліч – опліч», janvier 2021, nr. 1 (3053), p. 14.
Наше Слово, Вчення Андрея Шептицького і сучасні виклики в Україні. Rik LX nr. 31(3025), p. 2.
Патріархат (=Patriarkhat), «Ключові моменти життя Митрополита Андрея Шептицького», nr. 4 (443), juillet-auot 2014, pp. 21-24.
Патріархат (=Patriarkhat), «Митрополита Андрея Шептицький та близький схід», nr. 6 (446), novembre-decembre 2014, pp. 18-22.
Патріархат (=Patriarkhat), «Андрей Шептицький i “Далекосхідна Україна”» (Листування Митрополита з українськими колоністами Далекого Сходу та Північної Маньчжурії), nr. 3 (449), mai-jun 2015, pp. 16-19.
Яворівщина, Рік Митрополита Андрея Шептицького,18 грудня 2014 nr.104-105 (2404-2405), с. 5.
La Parole ukrainienne, «André Szeptyckyj Métropolite ukraienien, et ses relations avec les Eglises d’Orient», nr. 3053, 03 novembre 2014, pp. 4-5.
La Parole ukrainienne, «Андрей Шептицький у спогадах Кирила Королівського / Le Métropolite André Szeptyckyj au fil des mémoires autobigraphiques de Cyrille Korolevskij», n. 3056, 02 février 2015, pp. 4-7.
La Parole ukrainienne, « Чи може вчення Адрея Шептицького (1865-1944) дати відповідь на сучасні вуклики в Україні? », n. 3061-3062, 01 juillet 2015, pp. 6-7.
La Parole ukrainienne « En cette année 2016, nous commémorons le 85e anniversaire du génocide ukrainien des années 1932-1933, appelé encore « Holodomor » en Ukraine : hommage aux millions de victimes », n. 3078, 01 novembre 2016, p. 4.
La Parole ukrainienne « Joseph Veliamin Rutskyj Métropolite (1574-1637), artisan de l’Unité. », n. 3088, 01 octobre 2017, pp. 2-3.
La Parole ukrainienne « Андрей Шептицькій, 120 років тому », n. 3128, 01 février 2021, p. 8.
La Parole ukrainienne « 120e anniversaire de l’intronisation du métropolite André Szeptyckyj, le 17 janvier 1901 sur le siège métropolitain de Lviv. », n. 3129, 01 mars 2021, p. 8.
La nuova Europa, «L’azione pastorale del metropolita Szeptyckyj» Rivista internazionale di Cultura, nr. 03 luglio 2015, pp. 12-21.
Liberté politique, n. 84 avril 2020, La nouvelle revue d’idées chrétienne. « Le Métropolite André Szeptyckyj et les pogromes des Juifs d’Ukraine (1941-1944) », pp. 203-224.
Comments