Єрм. Юстин Бойко, студит

ДИКАСТЕРІЯ У СПРАВАХ ВІРИ ПОРЯДОК ПРИМИРЕННЯ СВЯЩЕННИКІВ, ЯКІ ПОХОДЯТЬ ЗІ СВЯЩЕНИЧОГО БРАТСТВА СВЯТОГО ПІЯ X Практика, якої Дикастерія Доктрини Віри дотримується, починаючи з 1 липня 2026 року, передбачає, що священник, який вирішив залишити Священиче Братство Святого Пія X, готовий прийняти Другий Ватиканський Собор і законність Novus Ordo Missae, хоча й залишається прив'язаним до usus antiquior, повинен: 1) Знайти Ординарія (єпархіального єпископа, вищого настоятеля клірика

ДИКАСТЕРІЯ ВІРОВЧЕННЯ Прот. № 99/2009 ПОЯСНЮВАЛЬНА НОТА Від часів святого Павла VI аж до останніх переговорів, які нещодавно відбулися в цій Дикастерії, численні спроби привести прихильників руху, започаткованого монс. Марселем Лефевром, до повної єдності з Католицькою Церквою виявилися марними. Ця ситуація ще більше погіршилася через нещодавні єпископські консекрації, звершені без понтифікального мандату, всупереч волі Святішого Отця, у відкритому порушенні канонічного права

ДИКАСТЕРІЯ ВІРОВЧЕННЯ Прот. № 99/2009 ДЕКРЕТ Незважаючи на застереження, звернені до Генерального настоятеля Священничого братства святого Пія X, єпископ Альфонсо де Ґаларрета, вчинивши акт схизматичного характеру через єпископську консекрацію чотирьох пресвітерів без понтифікального мандату і всупереч волі Верховного Понтифіка, самим фактом підпав під кари, передбачені кан. 1387 і кан. 1364 § 1 CIC 2021. Отже, заявляю для всіх юридичних наслідків, що як вищезгаданий єпископ

Передусім вірні повинні зробити дуже простий, але чесний висновок: їх довгі роки намагалися переконати, що справа о. Василя Ковпака — це лише боротьба за “давній обряд”, за “церковнослов’янську мову”, за “традиційну побожність” чи за “чистоту греко-католицької віри”. Але офіційні матеріали самого Братства святого Пія X показують інше: йдеться не тільки про обрядові питання, а про реальний зв’язок із лефевристським рухом, який має складні й болючі стосунки з Католицькою Церкво